Perinatal outcomes and intrauterine complications following fetal intervention for congenital heart disease: systematic review and meta-analysis of observational studies

 Ultrasound ObstetGyn. 2016; 48: 426-433

Оприлюднено 15.09.2016 на Wiley Online Library (wileyonlinelibrary.com).
DOI: 10.1002/uog.15867

Автори: E. ARAUJO JUNIOR, G. TONNI, M. CHUNG, R. RUANO and W. P. MARTINS

Copyright © 2016 ISUOG. Published by John Wiley & Sons Ltd.

Переклад українською: Олексій Соловйов

 Мета

Оцінити перинатальні наслідки та внутрішньоматкові ускладнення внаслідок плодових втручань при хворобах розвитку серця (congenital heart disease, CHD).

 Способи

Здійснено систематичний огляд і мета-аналіз шляхом електронного пошуку в базах даних PubMed та Scopus (останній пошук у серпні 2015 р.). Протокол цього огляду було зареєстровано у PROSPERO (CRD 42015025825). Оцінювалися перинатальні наслідки, включно зі смертю плода, народження живими, передчасні пологи <37 тижнів вагітности та неонатальна смерть.

З внутрішньоматкових ускладнень оцінювалися брадикардія, що потребувала лікування, та гемоперикард з необхідністю відсмоктування. Розраховані співвідношення доповідалися середніми (95% СІ). Всі результати об’єднані для мета-аналізу з використанням MedCalc (Version 12.7, MedCalc Software bvba, Oostende, Belgium). Невідповідності оцінювалися з використанням I2 statistic.

 Результати

Електронний пошук визначив 2279 записів, з яких 29 досліджень (11 ретроспективних когортних та 18 описань випадків) визначено такими, що відповідають вимогам аналізу. Плодова смерть після лікування CHD шляхом пластики аортального клапана повідомлялася у трьох дослідженнях, мала частоту 31% (95% СІ, 9–60%), після пластики клапана легеневої артерії – в одному дослідженні, частота 25% (95% СІ, 10–49%), після пластики перетинки – в одному дослідженні, частота 14% (95% СІ, 6–28%); після перикардіоцентезів та/або встановлення перикардіоамніотичних шунтів повідомлялося у 24 дослідженнях з частотою 29% (95% СІ, 18–41%). Брадикардія, що потребувала лікування після пластики аортального клапана, доповідалася в двух дослідженнях з частотою 52% (95% СІ, 16–87%); після пластики легеневого клапана – в одному дослідженні з частотою 44% (95% СІ, 23–67%) і в одному дослідженні щодо брадикардії після септопластики – з частотою 27% (95% СІ, 15–43%).

 Висновки

Поточні докази дієвости пренатальних втручань при CHD переважно походять з описань випадків та кількох великих серій; випадковісних (randomized) досліджень не проводилося. Хоча результати мета-аналізу є заохочувальними з погляду перинатального виживання, вони мають трактуватися обачно, коли порівнюватимуться з подібними втручаннями після пологів.

 Від тлумача Олексія Соловйова: ці тези, що охопили ще ДО серпня 2015 року 29  досліджень, які відповідали критеріям аналізу, тим не менш вказали НА ТОЙ ПЕРІОД загальну кількість оприлюднених у світовому спеціалізованому медичному письменництві вже 2279 (!!!) статей на цю тему.

В Україні наразі НЕ доповідалося ПРО ЖОДЕН випадок пренатальних втручань при подібних хворобах розвитку плода, ПОПРИ досить високий рівень пренатальної діагностики в країні, наявність цілої низки центрів дитячої кардіохірургії, що працюють на доброму міжнародному рівні, та відносно низьку вартість подібних допологових втручань.

Більше того, випадки таких втручань, що завершуються благополучно, суттєво зменшують витрати на лікування уражених дітей, оскільки значно зменшують гостроти порушень гемодинаміки та підвищують шанси на життя таких дітей. Беручи до уваги досить високий відсоток ускладнень через описані внутрішньоматкові втручання, слід усвідомлювати, що без таких втручань згадані хвороби розвитку серця впродовж вагітности погіршуються настільки, що після народження такі діти взагалі практично не мають шансів на виживання чи достойне життя.

На протилежній шальці умовних терезів прийняття рішень щодо запровадження в практику подібних втручань в Україні лежить виключно психологічний бар’єр наших дитячих кардіохірургів та акушерів-гінекологів й брак організаційних заходів. Погодьтеся, навряд чи можна визнати такі перешкоди для розвитку вітчизняної перинатальної кардіохірургії поважними…