Враховуючи медико-соціальне значення природного вигодовування немовлят роботу закладів охорони здоров`я, які надають допомогу матері та дитині, по заохоченню, підтримці та збереженню лактації і тривалого грудного вигодовування можна вважати важливим напрямком профілактичної медицини [2,15]. За визначенням експертів ВООЗ/ЮНІСЕФ, впровадження глобальної стратегії щодо харчування немовлят та дітей молодшого віку, удосконалення практик виключно грудного вигодовування упродовж перших 4-6 місяців життя дитини, застосування своєчасного та адекватного прикорму, продовження грудного вигодовування протягом двох років життя і більше здатні рятувати щороку в світі понад 1,5 мільйонів життів дітей віком до п`яти років [3].
Грудне молоко є унікальною біологічно активною системою. На кожному етапі розвитку дитини молоко матері відповідає віковим потребам дитини та забезпечує оптимальні темпи фізичного розвитку. Завдяки високому вмісту імунних факторів, гормонів, ферментів, факторів росту та дозрівання грудне молоко виконує функції активного захисту та імуномодуляції в організмі дитини, забезпечує регуляцію темпів дозрівання нервової, ендокринної систем, органів травлення, уберігає від перевантаження власні захисні та компенсаторні механізми дитини.
Доведено, що тривале грудне вигодовування покращує стан здоров`я дітей раннього віку, сприяє зниженню рівня інфекційних, алергічних захворювань, аліментарнозалежної патології (захворювання ШКТ, гіповітамінози, анемія та інш.), зменшує рівень неонатальної та дитячої смертності. Грудне вигодовування недоношених та дітей із перинатальною патологією позитивно впливає на результати їх виходжування та лікування, зменшує витрати на стаціонарне лікування та медикаменти. За оцінкою ВООЗ виключно грудне вигодовування до шести місяців в комбінації з іншими практиками доказової медицини, зокрема такими як дотримання «теплового ланцюжка», може зменшити дитячу смертність на 20 %. Доведена значимість грудного вигодовування для нормального психомоторного, інтелектуального розвитку дитини та її соціалізації, формування емоційної єдності та взаєморозуміння матері та дитини [10,14].
Успішне грудне вигодовування поліпшує психологічний клімат в сім’ї, сприяє зміцненню родинних взаємозв’язків.
Не зважаючи на безсумнівні переваги грудного вигодовування, значна частина дітей в усьому світі, в тому числі в Україні, з перших місяців життя позбавлені материнського молока та вигодовуються штучними сумішами [1,5,15]. Аналіз причин раннього припинення грудного вигодовування немовлят показав, що основними із них є раннє і швидке згасання лактації, патологічні стани та захворювання молочних залоз (тріщини сосків, лактостаз, мастит), відмова дитини від грудного годування, хвороба дитини та відокремлення її від матері, робота або навчання матері, час, який потрібен на годування та зціджування, доступність молочних сумішей [7,11]. При опитуванні матерів в Україні серед найчастіших причин переводу дітей на штучне вигодовування жінки називали такі, як зменшення кількості молока, недостатній набір ваги дитиною, біль в сосках, долактаційне годування сумішшю, втома та неповноцінний сон при грудних годуваннях [1]. Більшість факторів, які стають причиною припинення годування груддю, можуть бути мінімізовані або взагалі усунуті за рахунок посилення програм підтримки лактації та грудного вигодовування, усвідомлення важливості підтримки годуючи матерів в суспільстві [11].
Лактацію можна віднести до фізіологічних процесів із досить складними нейрогуморальними механізмами регуляції. Психоемоційний стан жінок, що годують, відрізняється лабільністю та вразливістю. Доведений вплив на стан лактації таких факторів, як відношення жінки до грудного вигодовування, фізичне здоров’я матері та її дитини, психологічний клімат в сім’ї, рівень підтримки грудного вигодовування з боку членів родини, друзів та медичних працівників, до яких звертається жінка [4,5].
Результати сучасних досліджень в галузі фізіології лактації та перинатальної психології вказують на те, що хороший настрій, відчуття комфорту від процесу годування, впевненість, доброзичлива атмосфера вдома або в медичному закладі, підтримка та допомога оточуючих сприяють збільшенню об`єму лактації та покращують виділення молока, а також забезпечують високий рівень ендорфінів (гормонів радості) в грудному молоці [9,12]. Надходження з молоком матерів ендорфінів покращує психоемоційний стан дитини, допомогає новонародженому подолати пологовий стрес, покращує процес одужання при захворюваннях малюка.
З іншого боку, такі фактори, як стривоженість жінки з приводу лактації, об`єму молока або стану дитини, невпевненість її в своїх діях, стрес, втома, біль або дискомфорт в молочних залозах негативно впливають на лактаційну функцію, а також за рахунок надходження із грудним молоком стресових гормонів можуть провокувати у дитини неспокій, підвищену нервову збудливість, кишкові кольки та інш. [13].
Програма підтримки грудного вигодовування передбачає не тільки дотримання сучасних технологій ведення лактації, а й створення в медичних закладах, які надають допомогу матерям та дітям (акушерський та педіатричний стаціонар, амбулаторно-поліклінічні заклади) комфортних умов для здійснення годування грудьми – доброзичливе відношення медперсоналу, створення затишної, наближеної до домашної, обстановки в закладі, обладнання палат в післяпологовому або дитячому відділенні всім необхідним для зручного годування, своєчасна допомога в налагодженні лактації і вирішенні проблемних питань.
При консультуванні жінки, особливо в перші дні після пологів, особливу увагу слід приділяти допомозі у виборі позиції матері та дитини під час годування. Поняття комфорту при годуванні включає в себе зручність, розслабленість, приємні відчуття від смоктання дитини, відсутність напруги або втоми при тривалому знаходженні в одній позі. Не може бути такого поняття, як найкраща поза при годуванні. Жінка може годувати дитину у будь-якому зручному для неї положенні, орієнтуючись на свої відчуття. Наше завдання при консультуванні – допомогти жінці винайти комфортне, зручне для неї положення при годуванні та впевнитись у вмінні матері правильно прикласти дитину до грудей.
Ознаками того, що малюк правильно та ефективно смокче молоко, є такі: ротик дитини широко розкритий, підборіддя торкається грудей матері, нижня губа вивернута, дитина захоплює більшу частину ареоли, мати не відчуває біль навіть при тривалому смоктанні, чути як дитина ковтає молоко. При такому прикладанні дитина захоплює не тільки сосок, а й ту частину молочної залози, де розміщені молочні синуси. Ритмічне стиснення синусів між піднебінням та язиком малюка і забезпечує виділення молока із залози під час смоктання.
При консультуванні необхідно також звертати увагу на те, як мати тримає дитину. Найбільш ефективне годування та максимальний контакт матері та дитини можна забезпечити, якщо дитина лежіть рівно (голова, тулуб, сіднички перебувають на одній лінії), обличчя малюка повернуте до грудей матері, носик – навпроти соска, тіло дитини притиснуте до тіла матері (живіт до живота), мати підтримує все тіло дитини знизу, а не тільки плечі та голівку. Якщо положення дитини під час годування неправильне, необхідно його виправити, пояснити жінці механізми виділення молока та важливість правильного прикладання, навчити її правильно прикладати малюка до грудей.
Досить часто перешкодою для успішного грудного вигодовування є біль та дискомфорт в молочних залозах, наслідком яких може бути зменшення секреції молока та утруднення виділення молока.
Виникнення болю під час годування, як правило, пов`язано із неправильним прикладанням дитини до грудей, коли малюк захоплює і смокче («жує») лише сосок. В такій ситуації подразнюється та травмується шкіра соска, можуть виникати тріщини, не забезпечуються умови для ефективного смоктання (малюк під час смоктання стискає не молочні синуси, а лише сосок), що загрожує застоєм молока в молочній залозі. Це може призвести до таких серьозних ускладнень, як лактостаз, мастит. Якщо дитина прикладена до грудей неправильно, під час годування вона практично не отримує молока, смокче неспокійно, може плакати та відмовлятись від грудей. Це викликає додаткові негативні емоції у матері під час годування, що також пригнічує лактацію. В перші дні після пологів біль в сосках може бути наслідком подразнення шкіри при частих годуваннях, пересушуванні її при зловживанні миючими та дезінфікуючими засобами.
При консультуванні жінок з приводу болісних відчуттів під час годування та тріщин сосків необхідно виправити положення дитини біля грудей та навчити цьому матір, дати поради щодо гігієнічного догляду за сосками, рекомендувати змазування сосків після годування молозивом або «заднім» молоком. При подразнених сосках та тріщинах, особливо в перші дні лактації, хороший ефект дає тимчасове (протягом декількох днів) застосування під час годування дитини захисних накладок для сосків Avent. Це дозволяє зменшити болісні відчуття при смоктанні, захистити ніжну шкіру сосків від подразнення, прискорити загоєння тріщин. Захисні накладки Avent мають оригінальну форму метелика, що сприяє контакту «шкіра-до-шкіри» матері та дитини і позитивно впливає на лактацію. Необхідно також зауважити, що потім мама може без проблем повернутись до годування грудьми без накладок - вони ультратонкі, не мають ні смаку, ні запаху, і дитина практично їх не помічає.
При глибоких тріщинах та значних болісних відчуттях під час годування рекомендується зробити перерву в годуванні хворою молочною залозою, обов`язково зціджувати її та обробляти сосок ранозагоюючими мазями.
Перешкодою для комфортного грудного вигодовування може стати лакторея (мимовільне витікання молока із молочної залози між годуваннями або під час годування іншою молочною залозою). Такий стан може формувати у жінки відчуття дискомфорту від лактації, пригнічувати лактаційну функцію, викликати подразнення сосків і, навіть, стати причиною інфікування молочної залози. Впоратись із цими проблемами може допомогти використання денних та нічних вкладишів для бюстгальтера Philips Avent, які поглинають молоко і дозволяють шкірі сосків та ареоли залишатись сухою і неушкодженою.
Сучасні технології грудного вигодовування не передбачають обов`язкового зціджування грудного молока після годування дитини. Але практично у кожної годуючої жінки на якомусь етапі лактації виникає потреба в зціджуванні. Показаннями для зцідження грудного молока є такі: необхідність в стимуляції лактації (в період її становлення або при лактаційних кризах), ініціація та збереження лактації при тимчасових протипоказаннях для грудного вигодовування або прикладання дитини до грудей, проблеми із молочною залозою (патологічне нагрубання молочних залоз, лактостаз, мастит, тріщини сосків), забезпечення дитини грудним молоком, коли мама працює або навчається.
За рекомендаціями ВООЗ/ЮНІСЕФ, ручнее зціджування грудного молока вважається найбільш ефективним. Але, як показує практика консультування годуючих матерів, при ручному зціджуванні у них досить часто виникає відчуття дискомфорту, що негативно впливає на рівень лактації та тривалість грудного вигодовування дитини в цілому. Серед негативних моментів ручного зціджування можна відмітити такі, як необхідність тривалого часу для зціджування, зменшення часу для відпочинку або іншої домашньої роботи, втому, болісні відчуття в молочних залозах.
Застосування сучасних молоковідсмоктувачів в багатьох випадках дозволяє уникнути негативних ефектів зціджування та зробити цей процесс комфортним та менш виснажливим. Результати опитування показали, що суб`єктивні відчуття комфорту у жінок асоціюються із можливістю швидко зцідити грудне молоко, розслабленою позою при зціджуванні, простотою використання пристрою та приємними відчуттями безпосередньо в процесі зціджування [6,8].
Молоковідсмоктувачі нового покоління Philips Avent серії Comfort розроблені із урахуванням анатомії молочної залози та сучасних відомостей про фізіологію лактації. Робота цих молоковідсмоктувачів відтворює фізіологічний процес смоктання дитини та базується на комбінації двох дій - компресії (стискання) молочної залози та делікатного ефекту всмоктування, що дозволяє швидко та ефективно зцідити грудне молоко. Для досягнення ефективного зціджування молоковідсмоктувачі серії Comfort мають спеціальну масажну насадку з м`якими пелюстками, які ніжно стискають молочну залозу в області молочних синусів, імітуючи процес смоктання груді дитиною, що сприяє збільшенню притоку молока.
При застосуванні молоковідсмоктувачів серії Comfort досягається «ефект ніжного дотику» за рахунок особливої оксамитової текстури накладки. Це стимулює окситоциновий рефлекс та полегшує процес виділення молока, дозволяє жінці отримувати приємні відчуття від зціджування. Спеціально для стимуляції окситоцинового рефлексу та приливу молока електричний молоковідсмоктувач Philips Avent при вмиканні починає роботу в режимі легкої стимуляції.
Молоковідсмоктувачі Philips Avent серії Comfort компактні, невагомі та легкі у використанні. Електричні молоковідсмоктувачі мають три швидкості роботи, що дозволяє жінці вибрати найбільш зручний темп зціджування. Для забезпечення максимального комфорту молоковідсмоктувачі випускають в трьох модифікаціях (ручний, одинарний електричний та подвійний електричний), що дозволяє вибрати найбільш доречний в залежності від потреб жінки.
Таким чином, стан лактаційної функції багато в чому залежить від психоемоційного стану жінки. Тому психологічна підтримка годуючої матері, адекватна та кваліфікована допомога медиків на етапі становлення лактації та в складних ситуаціях є важливою складовою в роботі по підтримці лактації та грудного вигодовування. Допомога в створенні комфортних умов для грудного годування, а при необхідності – і зціджування грудного молока, дозволяє підвищити секрецію молока у годуючих матерів та забезпечити тривале і повноцінне грудне вигодовування немовлят.
Повний перелік літератури знаходиться у редакції.
коментарів