Семінари, які організовує Відкритий медичний інститут (ОMI) та Американсько-австрійська фундація, — це чудова можливість обміну досвідом щодо досягнень медицини та сучасних технологій між лікарями провідних американських клінік і університетів та колег зі Східної Європи та країн пострадянського простору. Протягом кожного календарного року відбуваються лекції в мальовничому місті Зальцбургу (Австрія) майже за всіма галузями та напрямками медицини. На власному досвіді я відчула, як цікаво і ефективно у дружній та приємній атмосфері здобувати нові знання, ставити запитання та ділитися власними враженнями і випадками з практики.

 

Двічі на рік за фахом акушерство та гінекологія відбуваються семінари тривалістю шість днів з дуже щільним та насиченим графіком: лекції з 8 ранку до 17 години вечора, різноманітні воркшопи та доповіді учасників. Команда, в якій мені пощастило працювати, складалася з 30 практикуючих лікарів та лікарів-резидентів (інтернів) з 22 країн Європи та Сполучених Штатів Америки. Тема минулорічних семінарів — «Здоров’я матері та дитини» (Maternal & Infant Health) за напрямами неонатологія, педіатрія та акушерство-гінекологія. Лекторами та кураторами були шість професорів, двоє з яких – провідні акушери-гінекологи: професор Сабріна Крайго, яка очолює акушерське відділення в Університетській клініці Бостона, та професор Лін Сімпсон — голова відділення пренатальної діагностики Колумбійської медичної клініки у Нью-Йорку.

  На семінарах було розглянуто близько 20 тем, проведено чотири тригодинні воркшопи та майстер-класи, заслухано 28 клінічних ситуацій з подальшим розбором лікування і тактик ведення. Активно обговорювалися наступні теми з розділу акушерства-гінекології: ультразвукова діагностика аномалій розвитку плода, акушерські кровотечі, роль церклажу, ускладнення монохоріальних близнюків, запобігання передчасним пологам та значення віку вагітних, а також організація акушерсько-гінекологічної допомоги з порівнянням досвіду країн-учасниць.

  Обсяг отриманої інформації грандіозний, і дуже тяжко охопити всі викладені теми в одній статті, але в цьому огляді хочу вас познайомити з основними положеннями лекції Сабріни Крайго, яка підняла актуальну тему для сучасного світу «Тренди в материнському віці та вік як фактор ризику ускладнень з боку матері та плода».

  Останнім часом, особливо в розвинених країнах, спостерігається тенденція до подорослішання першонароджуючих. До факторів, які сприяють цьому явищу, належить збільшення кількості жінок у віковій групі 35–45 років, пізні шлюби та вторинні заміжжя, доступність засобів контрацепції та затримки, пов’язані з тривалим навчанням і кар’єрними пріоритетами. Середній вік першонароджуючих, за даними UNEC for Europe, за 2005–2010 роки в деяких країнах становить: Австрія — 28 років, Швеція — 28,3, Нідерланди — 28,7, Сполучені Штати — 25,2, Канада — 29,6.

  З точки зору соціального аспекту — доросла та сформована жінка, як особистість із вдалою кар’єрою і власним досвідом, має більше шансів виховати повноцінного члена суспільства з багатообіцяючим майбутнім. Але за гарною картинкою приховано багато підводних каменів. З боку жіночого організму відбувається зниження фертильності (високий рівень втрат на ранніх строках вагітності, підвищення ранніх втрат, пов’язаних з анеуплоїдією, зниження можливості завагітніти з кожним циклом) та підвищення інфертильності (низька якість ооцитів, овуляторна дисфункція, зменшення оваріального резерву). Ризик переривання вагітності на ранніх строках, згідно з останніми даними, представлено в таблиці 1.

  З віком підвищується ймовірність таких станів та захворювань, як гіпертонічні розлади, гестаційний діабет (в загальній популяції вагітних жінок він становить 3%, у жінок 40–45 років — 7–12% та старше 45 — близько 30%), прееклампсії (3–4% в загальній популяції, 5–10% після 40 років та 35% у жінок старше 45 років), передчасні пологи, placenta previa, новонароджені з низькою масою тіла, багатоплідна вагітність (у віці 20–35 років становить 23,4–42,2 на 1000 живонароджених, а у віці 35 і старше — 51,8–68,5), загибель плода, материнська смертність та інші.

  Дуже часто вагітність у вікової роділлі закінчується операцією кесаревого розтину, чому сприяють ускладнення в пологах, показання з боку інших органів та систем, багатоплідна вагітність, лікарський фактор.

  Ускладнення під час пологів в залежності від віку відображає таблиця 2.

 

Чи знання цих ризиків змінює плани жінки?

На жаль, вибір часу для народження дитини — це складний і в більшості випадків не пов’язаний з медициною процес. Адже прагнення жінки в будь-якому віці продовжити рід виправдане, і набагато частіше в медіа позиціонується образ вікової матері. На заході часто трапляються випадки вагітності у віці після 50 років, і постає питання, як бути з такими жінками, адже багатоплідна вагітність становить у них 31%, розродження шляхом кесаревого розтину — 78%, мають прееклампсію 35% і 20% гестаційний діабет.

  За такої тенденції потрібно виробити вірний план дій і приділяти особливу увагу жінкам цієї вікової категорії, враховуючи їхній соматичний, репродуктивний анамнез, ознайомитися з усіма можливими ризиками і не забувати про сучасні можливості скринінгу і методів діагностики стану плода.

  «І мине ще 20 років, поки ми зможемо запитати обох батьків і дітей від цих пременопаузальних вагітностей, як то було — зіштовхнутися з пенсією і дорослішанням одночасно», — вважає Лінда Хефнер (NEJM, 2004).

  На завершення згадаю трішки про розважально-соціальну програму, яка включала екскурсії містом, концерти, святкові вечері, відкрите та приємне спілкування під час кава-брейків. Будучи наймолодшим учасником, я з захопленням слухала настанови і думки старших колег і водночас відчувала дружнє ставлення та підтримку з їхнього боку. Інтернаціональна атмосфера заходу спонукає до нових пошуків, впровадження отриманого досвіду в практику і подальшого розвитку себе як лікаря та фахівця. Головне — це використовувати кожен наданий шанс, і особливо коли такий шанс надають фундації, які зацікавлені в безкорисній (з наданням стипендій на семінари) підготовці спеціалістів і створенні всіх умов для поширення свого особистого досвіду та наукових надбань.