Традиційно Міжнародна конференція «Актуальні питання акушерства, гінекології і перинатології» відбулась у Судаку на початку травня. Поза міською суєтою інформація з легкістю сприймалась учасниками конференції, у яких була змога не тільки гарно попрацювати, але й сповна насолодитись південним сонцем і цілющими властивостями морської води.

 

На конференції було представлено більше 150 доповідей, кожна з яких викликала широкий інтерес аудиторії.

  Відкрив конференцію д. м. н., професор, член-кореспондент НАМН України, головний спеціаліст з акушерства та гінекології МОЗ України В. В. Камінський. Його доповідь була присвячена ролі сучасних технологій у зменшенні рівня материнської смертності.

  Серед причин материнської смертності у 2010–2011 роках, за словами доповідача, перше місце займала ЕГП, друге — кровотечі, третє — сепсис, четверте — ТЕЛА, п’яте — емболія навколоплідними водами.

  В’ячеслав Володимирович повідомив, що основними шляхами зниження материнської смертності є впровадження цілого комплексу заходів, які передбачають своєчасну допологову госпіталізацію та надання медичної допомоги вагітним з високим та вкрай високим ступенем перинатального та материнського ризику; удосконалення надання медичної допомоги жінкам з екстрагенітальною патологією; створення комплексних бригад швидкого реагування для надання ургентної акушерсько-гінекологічної та реанімаційної допомоги в регіонах та ін.

  Професор зазначив, що в рамках реалізації проекту «Нове життя» протягом наступних 4–5 років в усіх регіонах України буде створено 27 високотехнологічних перинатальних центри, кожен з яких планується забезпечити найсучаснішим обладнанням.

  У своїй доповіді В. В. Камінський детально зупинився на основних принципах і ризиках реформування акушерсько-гінекологічної галузі.

  Особливий резонанс викликали доповіді вчених з кафедри акушерства, гінекології і перинатології Російського університету дружби народів (м. Москва).

  На сучасному етапі розвитку акушерства існує цілий ряд помилкових, науково необґрунтованих уявлень і підходів. Саме про них і розповіла к. м. н., доцент Т. В. Галіна. Базуючись на даних доказової медицини, вона систематизувала типові помилки лікаря і розробила рекомендації щодо їх уникнення.

  Наслідкам хибних дій лікаря була присвячена доповідь д. м. н., професора В. Є. Радзинського. Він наголосив на тому, що за даними ВООЗ, 50 тисяч випадків тільки материнської смертності (кожна десята смерть) стали наслідком лікарських помилок. За словами професора, половина з них це результат акушерської агресії — ятрогенних, нічим не обґрунтованих дій, спрямованих нібито на користь, і які в результаті приносять тільки шкоду: збільшення ускладнень вагітності та пологів, зростання перинатальної, дитячої, материнської захворюваності та смертності. Він закликав до використання тільки тих засобів і лікувальних втручань, які засновані на даних доказової медицини, а також до стандартизації акушерсько-гінекологічної роботи.

  Д. м. н., доцент І. М. Костін розповів про впровадження стратегії перинатальних ризиків. Ця стратегія, за словами доповідача, дозволяє достовірно прогнозувати перебіг вагітності та пологів в залежності від ступеня ризику, обґрунтувати проведення програмованих пологів або планове абдомінальне розродження, знизити кількість кесаревих розтинів і материнську смертність, домогтися двократного зниження перинатальної смертності.

  Ця доповідь викликала запеклу дискусію. Представник української школи акушерів-гінекологів професор І. І. Іванов наголосив на тому, що в Україні давно відмовились від визначення груп середнього, високого і низького ризиків, бо ускладнення з’являються навіть у тих вагітних, у яких ризик був дуже низьким.

  До дискусії долучився В. Є. Радзинський, який розповів, що на одному з останніх конгресів FIGO було зазначено, що коли при зростанні частоти кесарських розтинів не знижується перинатальна смертність, це означає, що кесарський розтин проводять не тим вагітним. За даними FIGO, у світі проводять 25% зайвих кесарських розтинів і не проводять 15% вагітним, які цього потребують.

  Віктор Євсейович повідомив, що гарного результату можна досягти за допомогою примітивного вербального підрахунку факторів ризику, адже ще в 1958 році Бетсон порахував, що надлишкова вага вагітної на 25%, її вища освіта і чоловік, що палить, поряд з іншими факторами відіграють принципове значення щодо перебігу пологів. Сьогодні в арсеналі сучасного лікаря існують десятки шкал підрахунку акушерських ризиків.

  На завершення дискусії професор В. Є. Радзинський підкреслив значення раціональних, математично вивірених підходів, які дозволяють оцінити перинатальні ризики на рівні будь-якого родопомічного закладу і допомагають визначити доцільність проведення кесарського розтину.

  Серед доповідей російських колег потрібно відзначити виступ д. м. н., професора, заступника директора з наукової роботи Російського центру Інституту мікроелементів ЮНЕСКО (Москва) О. О. Громової. У своєму огляді вона представила світовий досвід застосування органічних солей магнію в акушерстві.

  Доповідач підкреслила, що сучасне харчування характеризується ростом споживання натрію у вигляді солі, зменшенням вживання калію і магнію, і не тільки за рахунок зменшення магнієвмісних продуктів у раціоні, а й за рахунок вживання агресивних до магнію речовин. Так, глютамат натрію — один із підсилювачів смаку — сприяє розвитку міопії. Це особливо шкідливо впливає на вагітну, адже, за даними Гельмгольця, зір протягом вагітності в середньому знижується на 0,87 діоптрій.

  Тому, коли мова йде про вагітність, слід пам’ятати, що це більш вимогливий щодо магнію період життя. Щоб попередити такі ускладнення під час вагітності, як судоми м’язів, аритмії, ожиріння і гестаційний діабет, передчасні пологи, кровотечі при пологах, потрібно призначати таку схему прийому препаратів магнію, при якій створюється його депо в організмі.

  Досвідом роботи відділення профілактики і лікування невиношування вагітності ФДБО «Науковий центр акушерства, гінекології і перинатології імені академіка В. І. Кулакова» Мінздравсоцрозвитку Росії (Москва) поділилась з українськими колегами його керівник, д. м. н. Н. К. Тетруашвілі.

  Доповідач зазначила, що ризик втрати вагітності зростає після збільшення кількості невдач і складає до 50% після трьох попередніх викиднів. На сьогодні не існує єдиної причини невиношування вагітності, проте є певні негативні фактори, такі як ендокринологічні, анатомічні, імунологічні, інфекційні, хромосомні причини та інші, які при поєднанні здатні викликати повторні втрати вагітності. Проблема невиношування вагітності — багатофакторна, тому необхідно досліджувати жінок із втратами вагітності за визначеним алгоритмом і передбачати всі можливі фактори схильності до втрати плода.

  Унікальність роботи відділення, яке очолює Н. К. Тетруашвілі, полягає в послідовності супроводження лікарем пацієнтки протягом усього терміну вагітності: з першого звернення до розродження.

  Досить успішно у відділенні проводять лазерні операції при фето-фетальному трансфузійному синдромі — це стосується пересікання судин, анастомозів при синдромі зворотної артеріальної перфузії та при класичному фето-фетальному синдромі.

  Ряд доповідей на конференції був представлений українським Інститутом клітинної терапії. Доповідь заступника директора інституту О. В. Шаверського була присвячена клінічному застосуванню стовбурових клітин пуповинної крові. Він розповів про успіхи застосування стовбурових клітин та перебіг клінічних випробувань в Україні, а також про методи лікування стовбуровими клітинами.

 

  Під час обговорення різнопланових напрямків акушерства, гінекології та перинатології була сформульована резолюція конференції.

 

Щодо проблем вагітності:

  • Оптимізувати ведення багатоплідної вагітності шляхом накладання акушерського песарію або шва на шийку матки в комплексі з адекватною двохетапною санацією статевих шляхів.
  • Знизити частоту штучного переривання вагітності.
  • Впроваджувати сучасні психосоматичні перинатальні методи роботи з вагітними.
  • Застосовувати донаторів оксиду азоту у вагітних з прееклампсією і плацентарною дисфункцією і затримкою внутрішньоутробного розвитку плода.
  • Застосовувати органічні солі магнію при його дефіциті й магній-залежних станах, цукровому діабеті другого типу, дисплазії сполучної тканини, анемії та інших.

 

Щодо пологів високого ризику:

  • Наполегливо і систематично знижувати частоту операцій кесарського розтину за рахунок таких показань, як аномалія пологової діяльності, рубець на матці, екстрагенітальна патологія.
  • Операції кесарського розтину проводити за суворими показаннями.
  • Подати звернення до ААГУ про вдосконалення наукових розробок процесу раціонального ведення пологів і присвятити цьому один із майбутніх пленумів акушерів-гінекологів України.
  • Звернути увагу на те, що серйозною акушерською проблемою залишається HELP-синдром, проте він зустрічається в Україні не частіше 0,1–0,2% випадків, і для нього є характерною гіпердіагностика. Враховувати, щодіагноз HELP-синдрому потребує родорозрішення не пізніше ніж протягом наступних 6 годин з наданням переваги оперативному розродженню шляхом операції кесарського розтину. Лікування даної патології без родорозрішення неприпустимо в будь-якому терміні гестації.
  • Враховуючи несприятливий вплив медикаментозної терапії на плід, що проявляється численними метаболічними порушеннями новонароджених, продовжити стратегію демедикалізації.
  • Рекомендувати виявлення жінок високого перинатального ризику, проведення передгравідарної підготовки подружніх пар, забезпечення індивідуального підходу до ведення вагітності з первинним невиношуванням, а також комплексний підхід до діагностики загрозливого переривання вагітності у всіх термінах гестації із врахуванням рекомендацій доказової медицини і наказів МОЗ України.

 

У сфері оперативної гінекології:

  • Продовжити впровадження програми скринінгу з метою виявлення патологічних процесів у шийці матки.
  • При встановленні діагнозу «цервікальна інтраепітеліальна неоплазія» вважати обов’язковим скерування пацієнта до онкогінеколога на консультацію для вироблення подальшої тактики лікування і подальшого спостереження в лікарні.
  • З метою профілактики папіломо-асоційованих захворювань шийки матки рекомендувати впровадження профілактичної вакцинації на державному рівні.
  • Рекомендувати організацію кабінетів профілактики онкопатології репродуктивної системи жінки на базі раніше створених кабінетів патології шийки матки. Освітні програми щодо профілактики раку шийки матки мають бути розширені із залученням НДІ та громадських організацій.
  • При виробленні тактики в лікуванні хворих з утвореннями в придатках чітко дотримуватись відбору хворих на лапароскопічні операції із врахуванням даних УЗД і пухлинних маркерів, а також проведення даних операцій при обов’язковій терміновій цитодіагностиці операційного матеріалу.
  • При виявленні злоякісних новоутворень у яєчниках у молодих жінок репродуктивного віку під час оперативного лікування необхідно проводити хірургічне стадіювання, біопсію контрлатерального яєчника, змиви черевної порожнини, біопсію очеревини і резекцію сальника.
  • З метою профілактики злукової хвороби після оперативних втручань широко використовувати протиспайкові бар’єрні методи.

 

Щодо проблеми безпліддя:

  • При діагностиці трубного фактора перевагу надавати ендоскопічним технологіям, при віці пацієнтки більше 35 років перевагу надавати ВРТ.
  • З позицій перинатології прогнозування фетоплацентарної недостатності має проводитись на рівні передгравідарної підготовки як визначення спадкової схильності й базуватись на виявленні в генах ферментів ендотеліальної синтетази.
  • Корекцію дисфункціональних змін плаценти показано проводити при виявленні патогенетично обґрунтованої причини інфікування, метаболічного синдрому, анемії тощо з використанням фізіологічних ангіопротекторів, які мають мембраностабілізуючу дію.
  • Для покращення конкурентоздатності досліджень у галузі акушерства, гінекології і перинатології проводити багатоцентрові рандомізовані плацебо-контрольовані дослідження під егідою національних університетів, МОЗ і Фармкомітету України.

 

Вищенаведені тезиси рекомендовані до широкого використання в практичній сфері охорони здоров’я і внесені у протоколи.

Проведення Міжнародної конференції «Актуальні питання акушерства, гінекології і перинатології» сприяло обміну інформацією та останніми науковими результатами, встановленню тісних зв’язків між вченими України, Росії, Білорусії та Казахстану.

По завершенню конференції у душі кожного учасника залишилися найкращі враження від знайомств із цікавими людьми, корисної програми, теплоти прийому організаторів, а ще від мальовничих краєвидів Судака.