3 березня за підтримки компанії «Bionorica» відбулась науково-практична конференція з міжнародною участю «Гільдія професіоналів на варті жіночого здоров’я». Акушери, урологи, кардіологи обговорювали різні аспекти жіночого здоров’я та питання терапії, що пов’язані з розвитком резистентності до антибіотиків. Пропонуємо нашим читачам другу частину короткого огляду змісту конференції

Як зазначила у своєму виступі д. мед. н., проф., завідувач відділення ендокринної гінекології ІПАГ НАМНУ Тетяна Феофанівна Татарчук, доброякісні утворення молочної залози (МЗ) мають спільні механізми розвитку зі злоякісними.

У наступній доповіді професор Дана Вуттке з Геттінгенського університету зупинилась на таких аспектах діагностики та факторах ризику розвитку раку МЗ як мастодинія, латентна гіперпролактинемія та щільність МЗ.

Підвищений рівень пролактину та виникнення мастодинії тісно пов’язані. Наразі все більше наукових даних говорить про важливу роль гіперпролактинемії як фактора ризику розвитку раку МЗ у жінок у менопаузальному віці. Підвищення рівня пролактину може бути циклічним, тимчасовим чи постійним. Коли у спеціаліста є причини підозрювати наявність гіперпролактинемії у пацієнтки, варто зробити аналіз вмісту пролактину: нормою вважається 500 мкЕ/л, при стресі може виявлятися рівень до 1200 мкЕ/л, а тривожним показником є концентрація >1200 мкЕ/мл – у такому випадку пацієнтку потрібно спрямувати на діагностику МЗ (МРТ чи УЗД).

Якщо гіперпролактинемія діагностована, для зниження рівня пролактину можна призначати Мастодинон® – лікарський засіб рослинного походження, що довів ефективність у зменшенні рівня пролактину у плацебо-контрольованих дослідженнях.

За словами проф. Вуттке, значна частина жінок забуває про скарги на мастодинію після 1–3 місяців терапії препаратом і, відповідно, перестає його приймати. Однак дані дослідження 2016–2018 року за участю 64 пацієнток демонструють, що досягнути суттєвого зниження пролактину можна лише при тривалій терапії (36 жінок приймали Мастодинон® понад 2 роки і показали тривале зменшення концентрації пролактину).

Ще один показник ризику виникнення раку МЗ – щільність тканин молочних залоз. Підвищення рівня пролактину стимулює ріст епітелію та виникнення дольок, що збільшує щільність грудей. Виділяють чотири рівні щільності (класифікація BI-RADS), серед яких 1 означає жирову структуру та малу кількість волокнистої тканини, 2 – жирову структуру з невеликою кількістю фіброзної та залозистої тканини, 3 – багато фіброзної та залозистої тканини, рівномірно розподіленої по грудях та 4 – багато волокнистої та залозистої тканини. На практиці щільність 3 та 4 рівнів створює маскувальний ефект для новоутворень – на знімках складно розпізнати пухлини, вони «зливаються» із загальною структурою залози. Дослідження свідчать, що наявність щільності 4 рівня підвищує ризик виникнення онкології у 6 разів.

Проф. Вуттке також підняла питання зв’язку ЗГТ та щільності МЗ. Дослідження 2002 року показало, що жінки, які приймали комбінацію естрогену та прогестерону, мали значно вищу щільність грудей, ніж жінки без ЗГТ. У 40% пацієнток із ЗГТ виявили підвищення щільності МЗ, при цьому при терапії естрогеном таких пацієнток було 20%. Тобто гормональна терапія у будь-яку випадку асоційована зі збільшенням щільності МЗ.

 

Продовжив тему мастопатії та розвитку раку МЗ Микола Федорович Анікусько, мамолог-онколог Київського міського онкологічного центру. За його словами, 72% звернень пацієнток до амбулаторії пов’язані з мастопатією і лише 28% – зі змінами в МЗ. Усі ці пацієнтки діляться на дві групи: без підвищеного ризику раку МЗ та із підвищеним ризиком. Перша категорія є чисельнішою і завдання лікаря при цьому – покращення якості життя цих жінок (зокрема зменшення больових відчуттів при мастопатії).

Результати 2010 року показали, що із 35-річного віку починаються інволютивні зміни у МЗ, зумовлені зменшенням епітелію та збільшенням вмісту жиру в тканинах та зменшенням кількості стром. Тому щільність МЗ після 35 років зменшується. Основними патологічними ознаками підвищення щільності є збільшення стром та внутрішньопротокового компоненту. Мета мамолога/гінеколога – зниження щільності після 35 років, якщо пацієнтка не має репродуктивних планів. При вузлових формах мастопатії план ведення також ґрунтується на індивідуальних ризиках. При вогнищевих змінах найкраще призначити консервативне лікування, при навколососкових утвореннях найефективнішим буде саме хірургічне втручання.

У 75% випадків рак МЗ є гормонально залежним, тобто є можливість впливати на онкологію за допомогою гормонів. В останні роки широко застосовується хіміопрофілатика – неінвазивна опція зниження вірогідності розвитку раку. Є дані, що призначення тамоксифену та інших селективних модуляторів естрогенних рецепторів знижує ризик раку МЗ на 38%, а гормонозалежного – на 48%.

Швидкі результати та суттєве зниження ризику раку МЗ дає хірургічна профілактика. Однак вона асоційована з певними ризиками та появою ускладнень, дороговартісна та спричиняє значний стрес у пацієнток.

Олена Іванівна Мітченко з Інституту кардіології імені акад. М. Д. Стражеска розкрила питання зв’язку кардіоваскулярних захворювань та перименопаузального віку. У жінок серцево-судинні захворювання (ССЗ) розвиваються загалом на 10 років пізніше, ніж у чоловіків. Це пов’язано з гіпоестрогенією. При постхірургічній чи ранній менопаузі ризик виникнення кардіоваскулярних захворювань зростає у 3–7 разів.

Перименопауза – критичний час зростання ССЗ у жінок (артеріальна гіпертензія діагностується у 52%, в той час як у однолітків-чоловіків цей показник сягає близько 34%). Для полегшення симптомів менопаузи широко розповсюджена практика призначення ЗГТ. Жіночі гормони, за висловом спікерки, «найкращий антидіабетичний, антиатеросклеротичний та антигіпертензивий засіб». Однак перед призначенням ЗГТ лікар має впевнитись, що у пацієнтки, окрім раку МЗ чи іншої онкології і кровотеч, немає серцево-судинних проблем (зокрема, тромбоемболії легеневої артерії, тромбозу глибоких вен, стенокардії, нелікованої гіпертонії). За наявності атеросклеротичних бляшок естрогени можуть спричинити їх розрив.

У національному консенсусі лікування менопаузального синдрому є місце і для негормональних лікарських препаратів. Зокрема, можливо призначати Клімадинон® – препарат із екстракту циміцифуги, що допомагає при нейровегетативних розладах у період менопаузи.

Наразі в Україні проводиться дослідження ефективності та безпеки у жінок із гіпертонічною хворобою та менопаузальним синдромом (середній вік – 53 роки, індекс маси тіла – 31, наявний І ступінь ожиріння, м’яка гіпертензія, порушена глюкоза натще у 39% учасниць). І група – учасниці, що приймають стандартну антигіпертензивну терапію + Клімадинон®, ІІ група – стандартна антигіпертензивна терапія. На момент доповіді дослідження тривало 4 тижні і, відповідно до попередніх результатів, у І групі констатували зниження артеріального тиску і відсутність піків. При цьому у ІІ групі таке зниження не спостерігалось.

Д. мед. н., професор Олег Созонтович Чабан з НМУ імені О. О. Богомольця звернув увагу слухачів на порушення сну та зв’язок гінекологічних проблем із психологічним станом. Парадокс сучасного суспільства у тому, що попри оптимізацію побутових процесів та стабілізацію робочих умов, наразі люди у всьому світі сплять менше, ніж раніше. При нормі сну 7–9 годин після 2000-х років тривалість відпочинку становить менше 6 годин. Порушення сну є розповсюдженою проблемою і має різні вияви: тривале або пізнє засинання, стійке безсоння, безсоння при різних захворюваннях та тривожних станах.

Порушення сну пов’язують зі збоєм циркадних ритмів. Причиною цього є соціально-психологічні та біологічні чинники. До соціально-психологічних чинників належать вечірня та нічна робота, надмірна фізична активність, погані екологічні умови, «білий шум», постійна фотостимуляція і т. д. Синє світло екранів (телевізора, комп’ютера чи смартфона) стимулює роботу головного мозку і дає команду не спати. До біологічних чинників відносять апное сну, тривогу, депресію, ССЗ та інші порушення.

Порушення сну призводять до втоми, депресії, тривоги, підвищеної агресивності. Особливо гостро питання здорового сну стоїть у жінок – хоча об’єм мозку у чоловіків більший, жіночий мозок активніший (зі 120 зон у жінок цілодобово задіяно 112). Висока продуктивність веде за собою більшу уразливість, адже орган майже ніколи не відпочиває.

Поєднання негативних переживань та порушення сну після аборту підвищують ризик виникнення психологічних розладів до 80%! Спікер пропонує запитувати пацієнток не лише про їхні переживання, але й про порушення сну, адже саме у царство Морфея проектуються фобії та стресові ситуації.

Д. мед. н., професор Володимир Ісаакович Медведь з Інституту педіатрії, акушерства та гінекології завершив конференцію доповіддю, яка розставила всі крапки над «і» у питанні БАДів та лікарських засобів. Після «талідомідової катастрофи» у кінці 50-х років стало зрозумілим, що препарати обов’язково мають проходити клінічні дослідження ефективності та безпеки. Золотим стандартом доказової медицини наразі є подвійне сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження. У середньому від створення препарату до його появи в аптеках проходить 15 років і витрачається на це $1 млрд.

Біологічно активні добавки (БАД) мають різні визначення. В Україні БАДи можуть застосовуватися для профілактики, водночас Національні інститути США не рекомендують їх для профілактики чи лікування. У більшості країн від БАД вимагають доведення безпеки, але не ефективності. Перевірка безпеки передбачає перевірку відповідності складу БАД до вказаного на етикетці. А у США, наприклад, БАД регулюють закони, що стосуються права у сфері харчової промисловості, а не лікарських засобів.

Для реєстрації ліків необхідна експертиза якості, санітарно-гігієнічний контроль, контроль відповідності законодавству, клінічні випробування 1–4 фази, наукове досьє, контроль за побічними реакціями та фармнагляд у постреєстраційний період. Для БАД необхідні лише три перші пункти.

Оскільки лікарі постійно вдосконалюють свої знання, необхідно підвищувати культуру лікування і самих пацієнтів, прививати розуміння, що БАДи – це не лікарські засоби, а елемент дієтичного харчування без доведеної ефективності.

Підготувала Наталія Левадська